Будівля #15: Звідки не візьмись
Впроваджуючи практики арт-терапії, «Охматдит» прагне перетворити свій простір на галерею сучасного українського мистецтва під відкритим небом, а також змінити уявлення про дитячу лікарню як обитель страху та тривоги — адже це ще й місце наукових чудес, зцілення та надії. Метою кампанії, зокрема, є залучення донорів до реалізації цієї програми.
Корпус №15 Охматдиту – це інфекційне відділення / клініка для лікування дітей з ВІЛ-інфекцією/СНІДом. При створенні композиції використовувалися особливості фасаду, а саме кругле вікно праворуч. Один зі звірів на лівій стіні виступає в якості дражнилки для тих, хто наближається з лівого боку. Концепція також передбачала часткову реставрацію сходинок.
Лише за декілька день монохромна будівля перетворилася на картину Примаченко кольору темно-синього літнього неба, по якій гуляють казкова Польова Ховра, Мудрий Звір, крилаті коники та кіт. Це лише перший мурал — співпраця лікарні «Охматдит» і Фонду родини Марії Примаченко передбачає їх цілу серію. Наступний — нижче.
Корпус #16: Триптих
Корпус №16 лікарні Охматдит розташовано прямо навпроти корпусу №15. Це довга будівля, яка займає всю вулицю. На фасаді розташовано три симетричні ніші — дві у формі пляшки та центральна у формі прямокутника. Така архітектурна особливість визначила ідею мурала-триптиха.
Розроблено три вертикальні композиції в пропорціях так званого «хмарочоса». Дві з них, у вигляді пляшок, виконані в схожій кольоровій гамі, а центральна контрастує. Зліва будівлі знаходиться арка входу у двір лабораторії — вона також потребує оновлення.
У концепції використано яскраві кольори з робіт Марії Примаченко — синій, жовтий, червоний. Додаткові кольори створюють акцентні плями. Усі персонажі фрески-триптиха також узяті з робіт художниці та відібрані Фондом родини Марії Примаченко.
Техніка колажу дозволяє створювати нові сюжети та композиції, що пасують до нестандартного формату стін. А майстерність вуличного художника Тараса Arm дозволить зберегти неповторний стиль Марії Примаченко.
